ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ У КІБЕРСПОРТІ: ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Стаття є науковим дослідженням цивільно-правових договорів у кіберспорті. Порівняно з традиційним спортом у кіберспорті договори наділені певними особливостями, які пов’язані з об’єктивними умовами діяльності кіберспортсменів. Ключова відмінність кіберспортивних договорів від аналогів у традиційному спорті полягає в особливій ролі прав інтелектуальної власності. За допомогою правової конструкції договору в кіберспорті закріплюється правовий статус учасників кіберспортивних відносин. Для кіберспортсмена це відіграє значну роль, адже він наділяється правами та обов’язками – набуває правового статусу. Спортсмени-новачки часто стають жертвами недотримання договірної форми, укладаючи усний договір зі своїми контрагентами. На усну угоду потім важко посилатися в суді як на підставу своїх вимог та/або заперечень за позовом у спорі. Отже, правовий статус кіберспортсмена може бути захищений за допомогою продуманого, рівноправного та справедливого договору, де будуть враховані всі його права та інтереси. Авторка статті дійшла висновку, що для оптимального правового регулювання найкраще сприймати кіберспортсменів в якості незалежних виконавців, а не найманих робітників. Однак, у суді може бути встановлено, що правова природа відносин між сторонами не відповідає встановленому договору, внаслідок чого на сторону, яка фактично здійснювала більший контроль та владні повноваження (відносини підпорядкування і субординації, як між робітником та роботодавцем) над іншою стороною, буде покладена більша відповідальність, як на роботодавця – відповідно до трудового права.