THE PLACE OF SPORTS PRIVATE LAW IN THE LAW SYSTEM
DOI:
https://doi.org/10.32782/lexsportiva/2022.1.5Keywords:
sports law, private sports law, branch of law, complex branch of law, legal relationsAbstract
The article is devoted to the study of the place of private sports law in the legal system. The authors of the article came to the conclusion that now there is no reason to claim the existence of sports law as a separate branch of law. However, it is quite appropriate to consider private sports law as a concept that serves as a basis for the regulation of civil relations within the field of sport. In particular, the authors of the article include the following in the areas of regulation of private sports law (sports law in the narrow sense): 1) general provisions of civil law relating to sports relations: principles of legal regulation; application of analogy of law and law; determining the grounds for the emergence of civil rights and obligations in the field of sports relations; ensuring self-defense and protection of subjective rights; determination of the legal regime of objects of civil rights, in particular, land plots, intellectual property rights, information as such object; transactions in the field of sports activities; representation; protection of personal non-property rights of an individual; 2) provisions of the civil legislation concerning the subject structure of sports relations: on creation and termination of legal entities in the field of sports; norms that mediate internal corporate relations; protection of corporate rights; 3) provisions of civil legislation relating to intellectual property rights: definition of objects of intellectual property rights in the field of sports; protection of intellectual property rights, rules on license agreements; 4) general provisions of civil law relating to contracts and provisions relating to certain types of contracts in the field of sport; 5) provisions of civil law relating to non-contractual relations in the field of sports: the announcement of rewards, competitions; activities in the field of sports in the interests of another person without authority; compensation for damage caused in the field of sports; return of unjustifiably obtained (saved) property in this area; 6) provisions of civil law relating to the inheritance of sports property: inheritance of intellectual property in this area, copyright in them, etc.; division of inherited rights to sports awards between heirs; transfer of such rights under the inheritance agreement. Since not only "sports law" can have a similar structure, but also other similar concepts (business law, corporate law, etc.), the authors of the article propose the separation of "sports law in a" special sense ". At the same time, only those norms that relate purely to the sphere of sports should be included in the relevant normative array: relations that arise when concluding contracts, creating and using sports equipment, and so on.
References
Бабенко В. Г., Бабенко Д. В., Євдокимова Л. Г. Фізкультурно-спортивне право: регулювання суспільних відносин. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, 2017. № 147(1). С. 22-25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_2017_147(1)__7.
Апаров А.М. Концепція спортивного права: огляд ключових аспектів. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Правознавство, 2017. Т. 22. Вип. 1 (30). С. 6-19.
Кацуба Р.М. Місце спортивного права в системі права України: перспективи розвитку. Порівняльно-аналітичне право, 2014. № 5. С. 250-257.
Василенко М. Спортивне право: показники його формування (методологічний та учбовий аспекти). Юридичний вісник, 2017. № 2. С. 65-72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2017_2_13
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Львів: Край, 2008. 224 с.
Арістотель. Політика: Переклад з давньогрецької. Київ: Основи, 2000.
Банчук О.А. Проблема розмежування публічного і приватного права у правовій думці України ХІХ – початку ХХ століття. Автореф. дис… канд. юрид. наук. Київ, 2007. 20 с.
Банчук О. А. Публічне і приватне право: історія українських вчень та сучасність. Київ: Конус-Ю, 2008. 184 с.
Рабінович П.М. Приватне право і публічне право як загальносоціальні явища та як легалізовані терміно-поняття. Еволюція цивільного законодавства: Проблеми теорії і практики: Матеріали міжнарод. науково-практ. конф. 29–30 квітня 2004 року. Харків-Київ, 2004. С. 14–31.
Харитонов Є., Харитонова О. До питання про значення дихотомії «приватне право – публічне право». Вісник Академії правових наук України, 2000. № 2. С. 81-85.
Кодифікація приватного (цивільного) права України. Ред. А. Довгерта. Київ: Український центр правничих студій, 2000. С. 14-15.
Сивий Р. Б. Приватне (цивільне) право в системі права України. Київ: КВІЦ, 2006. 214 с.
Довгерт А. Методологічне значення ідеї наднаціонального цивільного права. Право України, 2009. № 8. С. 15-19.
Харитонова О. І. Адміністративно–правові відносини (проблеми теорії). Одеса : Юридична література, 2004.
Хряпченко В. П. Від критеріїв поділу системи права на галузі до комплексних галузей права. Актуальні проблеми політики, 2015. № 55. С. 202 – 213.
Миколенко А.І. Чи існують комплексні галузі права? Правова держава, 2003. № 6. С. 203-206.
Саннікова М. В. Спортивне право: до постановки питання про виділення галузі. Державне будівництво та місцеве самоврядування, 2016. № 32. С. 193-203. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbms_2016_32_18