ЮРИДИЧНІ БАТАЛІЇ НА ЦИФРОВІЙ АРЕНІ: СПЕЦИФІКА ВИРІШЕННЯ СПОРІВ У ВІДЕОІГРАХ ТА КІБЕРСПОРТІ

Анотація

Зростаюча роль кіберспорту як невід'ємної частини глобальної індустрії розваг і спорту, а також відсутність належних правових інструментів для врегулювання численних і складних правовідносин у цій сфері свідчать про актуальність теми дослідження. Унікальність середовища кіберспорту проявляється в багаторівневій структурі учасників (гравці, команди, розробники, видавці, платформи), цифровій природі активів і складності юрисдикційного регулювання. На тлі зростання кількості спорів – зокрема, щодо контрактів, ліцензій, допінгових скандалів, трансферів гравців або порушення умов стримінгу – виникає нагальна потреба у ефективних, гнучких і спеціалізованих механізмах вирішення таких конфліктів. Водночас інтеграція кіберспорту у глобальний правовий простір потребує гармонізації підходів, визнання єдиних стандартів і створення нових правових моделей, що поєднують етичні, комерційні та технологічні аспекти цифрової взаємодії. Ця стаття присвячена вивченню специфіки правових спорів, що виникають у сфері відеоігор та кіберспорту, зокрема питань, пов’язаних із договірними зобов’язаннями, інтелектуальною власністю, дисциплінарними заходами та прогалинами у правовому регулюванні. Проаналізовано існуючі механізми альтернативного вирішення спорів, включно з медіацією та арбітражем, із залученням міжнародних інституцій, таких як Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) та новостворений Трибунал з питань ігор та кіберспорту (IGET). У центрі уваги – динамічний розвиток індустрії, у якому традиційне спортивне право не завжди забезпечує ефективне вирішення конфліктів. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі судової практики, міжнародних стандартів і договірних моделей між гравцями, командами, стримінговими платформами та спонсорами. Метою дослідження є аналіз сучасної практики вирішення спорів у сфері відеоігор та кіберспорту, виявлення викликів, з якими стикаються сторони спорів, та визначення ефективних підходів до їх вирішення за допомогою альтернативних механізмів, таких як медіація та арбітраж. У результаті встановлено, що традиційні правові механізми часто не відповідають особливостям кіберспортивного середовища, що призводить до правової невизначеності для його учасників. У дослідженні наголошено на необхідності адаптації національних правових систем до викликів цифрової епохи та розробки спеціалізованих правових механізмів у сфері кіберспорту.