ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ЗІ СПОРТСМЕНАМИ- ПРОФЕСІОНАЛАМИ

Анотація

Фізична культура і спорт посідають важливу роль в державній політиці. Україна в ст.4 Закону «Про фізичну культуру і спорт» визначила цей напрямок як пріоритетний гуманітарної політики та важливим чинником всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя. Зрозуміло, що залучення населення до занять фізичною культурою та спортом, а також успіхи професійних спортсменів у міжнародних змаганнях є незаперечним доказом життєздатності та духовної сили будь-якої нації, сприяють створенню позитивного іміджу держави на міжнародній арені. Тому державна підтримка фізичної культури та спорту є одним із важливих напрямів соціально-економічної політики нашої країни. Залучення наших громадян до занять спортом, збільшення кількості людей зацікавлених у прийнятті участі в змаганнях, формування спортивних шкіл та розвиток професійного спорту представляється можливим тільки при створенні ефективної нормативно-правової бази. У такій ситуації актуальними стають теоретичні дослідження, які проводяться для вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, у тому числі які виникають у різних сферах фізичної культури та спортивної діяльності. Дослідження у сфері трудової діяльності спортсменів дозволяють зробити висновок про спробу розглянути сферу фізичної культури та спорту через призму правового регулювання, зокрема узагальнити, систематизувати та прокоментувати законодавство, яке регулює трудові відносини у сфері спорту. В статті розкривається специфіка спортивного договору (контракту), його правова природа та сутність. Наголошено на тому, що трудові правовідносини в спорті попри свою важливість не є достатньо врегульованими. Очевидно, що ефективне врегулювання має розпочинатися із правового впорядкування базових термінів, належного правового врегулювання суспільних відносин, які виникають в цій сфері, серед яких і трудові відносини із спортсменами-професіоналами.