ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ФЕДЕРАЦІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ У ВІДДАЛЕНОМУ ФОРМАТІ

Анотація

Міжнародний спорт протягом останніх більше ніж ста років стає все більш централізованим, що спричинено його високою популярністю в усіх країнах, необхідністю забезпечення однакових для всіх правил та координації діяльності різних стейкхолдерів для розвитку спорту. Провідну роль у міжнародному спорті грають Міжнародний Олімпійський комітет та міжнародні спортивні федерації, які формують політику та скеровують розвиток різних видів спорту. Міжнародні спортивні федерації є організаціями з унікальним юридичним статусом, оскільки з одного боку вони здійснюють свою діяльність здебільшого на п’яти-шести земних континентах (частинах світу) та створюють власні системи нормативно-правових актів, а з іншого – підпорядковуються законам тієї країни, в якій юридично зареєстровані (найчастіше – Швейцарія). Керівництво міжнародними спортивними федераціями є складним викликом для самих організацій, оскільки їх членами завжди є національні федерації з різних країн світу, які хоч і об’єднані спільною метою розвитку спорту, але є представниками різних культур з власними інтересами та амбіціями. Керівні органи міжнародних спортивних федерацій зазвичай складаються з декількох рівнів: Загальні Збори / Генеральна Асамблея (як вищий колегіальних орган управління, який має повноваження приймати рішення щодо найважливіших стратегічних питань розвитку федерації та обрання основних посадових осіб виконавчих органів влади) та виконавчі органи (Президент, Президія, Рада, Виконавчий Комітет тощо, які здійснюють щоденне керівництво федераціями). В цьому контексті проведення Загальних Зборів цих міжнародних спортивних федерацій, як їх вищого керівного органу є цікавим предметом для дослідження. В даній статті аналізується правовий аспект скликання та проведення Загальних Зборів міжнародних спортивних федерацій у віддаленому форматі та з використанням сучасних технологій. Проведення Загальних Зборів міжнародних спортивних федерацій у віддаленому форматі від початку пандемії корона вірусу у 2020 році стало не тільки однією з можливостей, але часто і єдиним легітимним вирішенням термінових питань, рішення щодо яких можуть приймати виключно Загальні Збори.