Lex Sportiva

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ФЕДЕРАЦІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ У ВІДДАЛЕНОМУ ФОРМАТІ

2025-01-27T10:27:46+02:00

Міжнародний спорт протягом останніх більше ніж ста років стає все більш централізованим, що спричинено його високою популярністю в усіх країнах, необхідністю забезпечення однакових для всіх правил та координації діяльності різних стейкхолдерів для розвитку спорту. Провідну роль у міжнародному спорті грають Міжнародний Олімпійський комітет та міжнародні спортивні федерації, які формують політику та скеровують розвиток різних видів спорту. Міжнародні спортивні федерації є організаціями з унікальним юридичним статусом, оскільки з одного боку вони здійснюють свою діяльність здебільшого на п’яти-шести земних континентах (частинах світу) та створюють власні системи нормативно-правових актів, а з іншого – підпорядковуються законам тієї країни, в якій юридично зареєстровані (найчастіше – Швейцарія). Керівництво міжнародними спортивними федераціями є складним викликом для самих організацій, оскільки їх членами завжди є національні федерації з різних країн світу, які хоч і об’єднані спільною метою розвитку спорту, але є представниками різних культур з власними інтересами та амбіціями. Керівні органи міжнародних спортивних федерацій зазвичай складаються з декількох рівнів: Загальні Збори / Генеральна Асамблея (як вищий колегіальних орган управління, який має повноваження приймати рішення щодо найважливіших стратегічних питань розвитку федерації та обрання основних посадових осіб виконавчих органів влади) та виконавчі органи (Президент, Президія, Рада, Виконавчий Комітет тощо, які здійснюють щоденне керівництво федераціями). В цьому контексті проведення Загальних Зборів цих міжнародних спортивних федерацій, як їх вищого керівного органу є цікавим предметом для дослідження. В даній статті аналізується правовий аспект скликання та проведення Загальних Зборів міжнародних спортивних федерацій у віддаленому форматі та з використанням сучасних технологій. Проведення Загальних Зборів міжнародних спортивних федерацій у віддаленому форматі від початку пандемії корона вірусу у 2020 році стало не тільки однією з можливостей, але часто і єдиним легітимним вирішенням термінових питань, рішення щодо яких можуть приймати виключно Загальні Збори.

КРИТЕРІЇ СПРАВЕДЛИВОГО СУДУ В СФЕРІ СПОРТУ

2025-01-27T10:35:14+02:00

Статтю присвячено дослідженню критеріїв справедливого суду у сфері спорту з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також специфіки функціонування спортивного арбітражу. У роботі проаналізовано основні критерії справедливого суду, такі як незалежність та безсторонність суду, гласність процесу, право на доступ до правосуддя, дотримання принципу рівності сторін та розумні строки розгляду справи. Автор досліджує, як ці критерії впроваджуються у спортивних спорах, зокрема в контексті діяльності Спортивного арбітражного суду (далі – CAS), та вказує на їх специфіку у порівнянні з традиційними судовими процесами. Особливу увагу приділено проблемам забезпечення прозорості судового процесу в спортивному арбітражі та викликам, пов’язаним із забезпеченням рівноправності сторін під час розгляду спорів. Проаналізовано договірні форми вирішення спорів, які використовуються в спортивній сфері, та їх відповідність європейським стандартам справедливого суду. Розглянуто питання правової природи та юрисдикції CAS, його роль у вирішенні спорів на міжнародному рівні. Наведено приклади застосування прецедентної практики у вирішенні спортивних спорів та їх вплив на формування критеріїв справедливості у цій сфері. Автор наголошує на важливості дотримання балансу між автономією спортивних організацій і правовими гарантіями учасників спорту, а також необхідності гармонізації національного законодавства із міжнародними стандартами. Зроблено висновок про необхідність удосконалення механізмів вирішення спортивних спорів на основі чітких критеріїв справедливого судочинства, що враховують специфіку спортивної сфери та забезпечують дотримання прав усіх учасників.

СПОРТИВНЕ ПРАВО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОЛІТОЛОГІЧНО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ПРАВОРОЗУМІННЯ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

2025-01-27T10:52:25+02:00

Актуальність проблеми сутності спортивного права зумовлена глобальними викликами сучасності, серед яких пандемія COVID-19 та масштабна гібридна війна займають особливе місце. Пандемія спричинила значні тимчасові обмеження у спортивній діяльності, пов’язані з карантинними заходами, локдаунами та вакцинацією. Натомість наслідки гібридної війни є більш комплексними та глибокими, адже вони впливають не лише на спорт, але й на договірну, торговельну, дипломатичну та інші сфери. Для спортивного права це означає необхідність не лише реагувати на ці виклики, але й переосмислювати традиційні підходи. Особливо актуальним стає відхід від позитивістського розуміння права, яке не завжди може ефективно адаптуватися до сучасних умов. Метою статті є дослідження сутності спортивного права через переосмислення базового поняття «право» та врахування впливу надзвичайних ситуацій на регулювання спортивних відносин. Методологічною основою виступає синкретичний підхід, що об’єднує політологічні та соціологічні методи, які дозволяють оцінити нові умови правового регулювання. Аналіз проблеми засвідчує, що питання визначення сутності, предмета, методу регулювання та місця спортивного права в системі права залишаються предметом наукових дискусій. Важливим аспектом є також дослідження специфіки кіберспорту, який стає невід’ємною складовою спортивного права. Деякі науковці розглядають спортивне право як сукупність норм, але визнають необхідність поглибленого аналізу системи права, відкладаючи вирішення цих проблем на майбутнє. Стаття пропонує інноваційний підхід до розуміння спортивного права, що виходить за межі його традиційного сприйняття як набору юридичних норм. Автори акцентують увагу на динамічному характері сучасного правового регулювання у сфері спорту, яке формується під впливом глобальних викликів. Врахування впливу пандемій, воєн та інших надзвичайних ситуацій стає невід’ємним елементом розвитку спортивного права, що вимагає переосмислення його сутності, місця та ролі у сучасній правовій системі.